(повстання тощо)

1) стримувати; покласти край; припинити

2) придушувати (повстання тощо)

3) забороняти (газету); конфіскувати; вилучати з продажу (книгу тощо)

4) приховувати, замовчувати (правду тощо), затаювати (почуття)

5) мед. зупинити (кровотечу)

* * *

1) придушувати ( повстання)

2) стримувати, придушувати

3) забороняти, закривати ( газету); вилучати з друку, продажу, конфіскувати ( книгу)

4) приховувати, замовчувати, приховувати ( правду)

5) мeд. зупинити ( кровотечу)

1) ї́хати ве́рхи

2) ї́хати (автобусом, трамваєм тощо)

3) сиді́ти ве́рхи ( на чомусь)

4) стоя́ти на я́корі

5) гна́ти, мча́ти, нести́ся

6) ширя́ти; пливти́; ко́взати

7) пригні́чувати

8) ката́ти ве́рхи ( на спині)

9) керува́ти, вести́, управля́ти

10) розм. глузува́ти, дражни́ти, висмі́ювати

11) контролюва́ти; приду́шувати; тероризува́ти

12) не втруча́тися

13) бу́ти зумо́вленим ( чимсь); зале́жати від (on)

14) імпровізува́ти ( в джазі)

•

- ride down

••

1) їзда́, прогу́лянка (верхи, машиною тощо)

2) шлях, але́я (особл. для верхової їзди)

3) атракціо́н для ката́ння ( карусель тощо)

1. стримувати; покласти край; припинити

2. придушувати (повстання тощо)

3. забороняти (газету); конфіскувати; вилучати з продажу (книгу тощо)

4. приховувати, замовчувати (правду тощо), затаювати (почуття)

- to suppress a paragraph виключити пункт

- to suppress a publication заборонити видання

1) кла́сти край; стри́мувати

2) приду́шувати ( повстання тощо)

3) забороня́ти ( газету); конфіскува́ти, вилуча́ти з про́дажу ( книгу тощо)

4) прихо́вувати, замо́вчувати ( правду тощо)

v придушувати (повстання тощо)

- to strangle an insurrection придушувати бунт

1) запи́сувати

2) приду́шувати ( повстання тощо)

3) розм. прини́жувати ( когось)

4) зни́жувати ( ціни)

5) вважа́ти

6) ав. здійсни́ти поса́дку

7) зби́ти ( літак)

1. n

1) заколот; бунт; повстання

2) порушення громадського порядку; безчинство, бешкет

3) невгамовність

4) пишність, буйність, ряснота

2. v

1) брати участь у заколоті; бунтувати

2) бешкетувати, порушувати громадський спокій і порядок, безчинствувати

3) бути невгамовним

4) розтринькувати марно (гроші тощо); марнувати життя

* * *

1) заколот, бунт, повстання

2) порушення громадського порядку, безлад

3) неприборканість

4) пишність, численність, буйство

1) брати участь у заколоті, бунті

2) бешкетувати, порушувати громадську тишу е порядок

3) бути неприборканим, не знати впину ( у чому-небудь)

4) розтрачувати марно, розтринькувати (час, гроші)

1. n розм.

1) прокорм; годування; утримання

2) запас кормів для худоби, фураж

3) угодованість

4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес

5) іст. фортеця

6) ув'язнення

7) охорона, варта

8) тех. контрбукса

2. v (past і p.p. kept)

1) тримати, мати, зберігати

2) не викидати, берегти; залишати

3) не повертати, залишати собі

4) утримувати, володіти

5) мати для послуг (покоївку тощо)

6) утримувати, мати на утриманні; забезпечувати

7) мати в продажу (асортименті)

8) затримувати, не відпускати

9) охороняти, захищати, утримувати

10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися

11) не старіти, зберігати новизну

12) залишатися (в якомусь місці)

13) рухатися (в якомусь напрямі)

14) дотримуватися (теми тощо); виконувати, зберігати вірність, не порушувати (закону)

15) відзначати, святкувати

16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)

17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)

18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)

19) відвідувати (церкву, лекції тощо)

20) функціонувати

21) примушувати когось продовжувати робити щось

22) утримуватися (від чогось — from smth.)

23) не втручатися (у щось — out of smth.)

24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)

25) приховувати (від — from)

26) замовчувати, мовчати (про щось — to smth.)

27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)

28) не відставати (від — up with)

29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щось

* * *

1) прокорм, харчування, утримання

2) запас кормів для худоби, фураж

3) угодованість

4) pl гра на інтерес

5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця

6) тex. контрбукса

7) pl; гipн. кулаки для посадки кліті

1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)

2) не викидати, берегти; залишати

3) не повертати, залишати собі

4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником

5) мати на утриманні

6) мати в продажу, в асортименті

7) затримувати, не відпускати

8) охороняти, захищати

9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застарівати

1) залишатися ( у якому-небудь місці)

2) рухатися ( у якому-небудь напрямку)

3) to keep writing продовжувати писати

4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь стані

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

1. n

1) повстання, заколот; бунт

2) протест, бунт

3) демонстративний вихід (з організації тощо)

4) огида, відраза

2. v

1) повстати, збунтуватися (проти чогось — against)

2) чинити опір

3) відчувати огиду (відразу) (до чогось — at, from, against)

4) викликати огиду (відразу)

5) відпасти (від — from)

* * *

1) повстання; заколот; бунт

2) ( against) бунт, протест

3) демонстративний вихід ( з якої-небудь організації)

4) icт. відраза, огида

1) повстати; збунтуватися

2) противитися, повставати; відчувати огиду

3) вселяти, викликати відразу

1. n

1) вибух, спалах (гніву тощо)

2) раптовий початок (війни, епідемії тощо)

3) масова поява (с.г. шкідників)

4) заколот, бунт

5) геол. викид

2. v поет.

ламати; розбивати; розривати

* * *

1) вибух, спалах (гніву, почуттів)

2) ( раптовий) початок ( війни); спалах ( епідемії); масова поява ( c-г шкідників)

3) заколот, бунт; заворушення

4) гeoл. викид, вихід ( пласта)

1. n

1) підвищення, зростання, збільшення

2) амер. прибавка (до зарплати)

3) підйом, дорога вгору

2. v

1) піднімати (тж raise up)

2) допомогти піднятися

3):

to raise oneself — піднятися, підвестися

4) здіймати, підносити

5) здіймати, збивати (куряву)

6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати

7) рел. воскрешати

8) викликати, збуджувати, породжувати

9) починати, затівати, піднімати

10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)

11) підвищувати, збільшувати

12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу

13) підвищувати по службі; давати нове звання

14) вихваляти, звеличувати

15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)

16) виводити з себе, розлютовувати

17) мисл. піднімати (звіра)

18) гірн. видобувати, видавати нагора

19) підносити, підвищувати

20) мат. підносити до степеня

21) текст. ворсувати; начісувати

22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися

23) споруджувати, зводити

24) вирощувати, виховувати

25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю)

26) порушувати, ставити (питання)

27) висунути (заперечення); пред'явити (вимогу)

28) подавати (голос)

29) викликати (дух)

30) збирати, добувати (гроші)

31) набирати (в армію); формувати (частину)

32) знімати (обмеження)

33) натирати (пухир)

34) учинити

35) мор. відкрити (побачити) на горизонті (берег тощо)

* * *

1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)

2) підйом; дорога в гору

3) гipн. підняттєва виробка

1) піднімати ( raise up)

2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати

3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу

4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу

5) часто refl піднімати, підносити (настрій, дух); надавати (звання, чин); підвищувати по службі

6) звеличувати, вихваляти

7) дiaл. виводити з себе, розлючувати

8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II

9) миcл. піднімати ( звіра)

10) гipн. добувати; видавати

11) мaт. підносити до степеня

12) тeкcт. ворсувати; начісувати

13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися

14) споруджувати, зводити ( будинок)

15) вирощувати, виводити ( рослини); розводити (худобу, птицю); aмep. ростити, виховувати ( дітей)

16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)

17) видавати ( звук); подавати ( голос)

18) викликати (дух, тінь)

19) збирати, добувати ( гроші)

20) набирати ( в армію); формувати ( підрозділ)

21) знімати ( обмеження)

22) натирати ( пухир); набивати ( мозолю); здуваться ( про пухир)

23) заквашувати

24) мop. відкрити або побачити на горизонті ( берег)

- have a bank account

1) зростання; початок, виникнення; поява; прихід, сходження (до влади); просування по службі; повстання

2) оголошувати перерву, закінчувати роботу (про суд, сесію парламенту тощо); зростати, підніматися; просуватися по службі; повставати

•

- rise against tyranny

1. n

1) (число) п'ятнадцять

2) номер п'ятнадцять

3) п'ятнадцять років (про вік)

4) група з п'ятнадцяти чоловік (гравців тощо)

2. num

п'ятнадцять

* * *

1) група в п'ятнадцять чоловік, гравців; cпopт. команда гравців у регбі ( rugby fifteen)

2) ( the Fifteen) icт. Повстання якобітів у 1715 p.

num (число) п'ятнадцять; ( номер) п'ятнадцять, ( номер) п'ятнадцятий; п'ятнадцять років ( про вік)

1) придушувати

2) пригнічувати; приборкувати

3) репресувати

4) стримувати (почуття тощо)

* * *

1) придушувати; приборкувати; гнітити; утискувати, пригнічувати

2) репресувати

3) стримувати (почуття е т. п.)

4) бioл. репресувати ( ген); інгібувати ( фермент)

5) пcиx. витісняти зі свідомості ( спогад); витісняти в підсвідомість

1. n

1) удушення

2) ядуха

3) колінна чашка (на задній нозі тварини)

4) колінний суглоб

2. v

1) душити; задушити

2) задихатися

3) придушувати

4) заглушати

5) гасити (вогонь)

6) приховати; зам'яти

7) поглинати (звук тощо)

* * *

1) душити

2) придушувати

3) заглушати

4) зам'яти; приховати

1. n

1) рух, ворушіння

2) розмішування, помішування

3) метушня; переполох; суєта

4) штовхан, підштовхування

5) повстання, заколот

6) розм. в'язниця, холодна

2. v

1) ворушити (ся); рухати (ся)

2) мішати, помішувати, розмішувати; збовтувати

3) хвилюватися, збуджуватися

4) хвилювати; викликати (цікавість тощо)

* * *

1) ворушіння, рух

2) помішування, розмішування

3) метушня, суєта, переполох

4) поштовх, підштовхування

5) рух (у народі, суспільстві)

6) порух душі, неясне відчуття

1) ворушити, рухати; ворушитися, рухатися

2) мішати, помішувати, розмішувати; збовтувати ( stir up)

3) ( stir up) хвилювати, збуджувати; хвилюватися, збуджуватися